Корисна інформація

Одне життя дорожче бомби

У далекій Африці Швейцер не пориває зв’язки з друзями із Європи. А там у цей час розгортаються грізні події: революції, війни. У роки Першої світової війни він разом з Альбертом Ейнштейном, Роменом Ролланом, Стефаном Цвейгом, Бернардом Шоу входить до групи прогресивних діячів науки і культури, які займають активну антивоєнну позицію. 25 серпня 1915 року він писав Ромену Роллану з Ламбарене: «Мені було необхідно сказати Вам, як я захоплююсь мужністю, з якою Ви повстаєте проти мерзенності, яка одурманює маси в наші дні... Бийтеся ж, я всім серцем з Вами, хоча й не можу в теперішньому моєму стані діяльно допомогти Вам».
У кінці 20-х років Швейцер виступає на захист африканців, які борються за свою національну незалежність. У статті «Відносини білої і кольорових рас» Швейцер наполягає на наданні африканцям прав та свобод.

Життя, що живе серед інших життів, які теж хочуть жити

ФОРМУЛА БУТТЯ ВІДКРИЛАСЯ НЕСПОДІВАНО
Учений і філософ, Швейцер міркував про лікарську етику. Одного разу, пливучи по річці до хворої жінки, він сидів на палубі баржі, як зазвичай, віддаючись думкам. «На третій день подорожі, - згадував лікар, - у той момент, коли сідало сонце, а ми продиралися крізь стадо гіпопотамів, у моїй голові несподівано промайнула неочікувана й непередбачувана фраза: «Благоговіння перед життям».
Пізніше вчений розробив цілу етичну концепцію «благоговіння». Ця етична формула поваги до життя стала тепер класичною.
«Я життя, що живе серед інших життів, які теж хочуть жити», - говорив Швейцер.

Урок витривалості від знаменитого лікаря

Щоб не заснути…він тримав ноги в тазі з холодною водою.

14 січня 1875 року в містечку Кайзерсберзі у Верхньому Ельзасі пастору Людвігу Швейцеру його дружина Адель народила другу дитину, Альберта.

Він був дивним, мрійливим хлопчиком. Природа і тварини (так, особливо тварини) цікавили його значно більше, ніж читання та письмо. Його зачаровувала музика. Граючи на піаніно, він імпровізував, линучи мрією вдалину. До того ж Альберт був страшенно сором’язливий і, що парадоксально, сміхотливий. Будь-яка дрібниця викликала вибух реготу, що неодноразово змушувало вчителів записувати в класному журналі: «Швейцер сміявся на уроці». Та ніхто і не здогадувався, що хлопчика вже в цьому ніжному віці мучила думка про несправедливість світу, про невідповідність реальності і задуму Творця.

Альберт Швейцер. Шість заповідей лікаря

ПРИЙОМ ПОЧИНАВСЯ З ПРОГОЛОШЕННЯ ЗАПОВІДЕЙ... ЛІКАРЯ
Щоранку прийом починався з того, що лікар зачитував пацієнтам заповіді.
Перша свідчила:
«Плювати біля будинку лікаря суворо забороняється».
Адже більшість пацієнтів страждали від заразних хвороб. Тільки слабих на проказу хворих лікувалося по 4-5 чоловік. А ще були тропічна дизентерія та виразки, венеричні хвороби... І ніхто не мав жодного уявлення про гігієну.
Заповідь друга закликала до тиші:
«Ті, що очікують, не повинні голосно розмовляти один з одним».

Назви вітамінів

Однією з прикрих помилок у рекламі є називання вітаміну Є нібито п’ятою літерою латинського алфавіту. Але ж у цьому алфавіті немає літери є. Це в українській абетці наявна літера є, що позначає два звуки; й та е (порівняння: я — й та а; ї — й та і).

П’ята літера латинського алфавіту — е. Отже, вітаміни А, В, С, Д, Е (не Є!).

Бюро перекладів «Переклад Бюро» Київ

(093)981-6038

Азійський, венеційський

Який прикметник кращий — азійський чи азіатський? Від іменника Азія за допомогою українського суфікса -ськ утворено прикметник азійський (так само, як від Венеція — венеційський, від Канада — канадський; від останнього ще за допомогою суфікса -ець — канадець). Лексеми з двома суфіксами — іншомовним -ат, -ан, -ій та українським –ськ: азіатський, венеціанський, канадійський, канадієць не мають жодних значеннєвих відмінностей, тому їх не варто використовувати. Уживаймо — азійський, венеційський, канадський, канадець.

Бюро перекладів «Переклад Бюро» Київ
(093)981-6038

Піктографія у сучасному світі - телефонна трубка, кавова чашка, виделка й ніж…

Піктографія - це перша форма спілкування за допомогою накреслених знаків - графем, однак це ще не писемність у повному розумінні слова, оскільки вона не передавала звуків мови. «Прочитати» (зрозуміти) значення піктограми можна й не знаючи мови тієї людини, яка намалювала піктограму. Піктографія з’явилася десь наприкінці кам’яної доби.

Знаком піктографічного письма є піктограма - малюнок чи серія малюнків, що не ілюструють розповідь, а самі є цією розповіддю, бо в них закладений певний зміст. Піктографічне письмо задовольняло потреби людей тільки на певному етапі існування суспільства, бо писати за допомогою малюнків було не дуже зручно. Для цього потрібен був певний «художній» хист. Крім того, таке письмо було трудомістким, забирало багато часу.

Баба та бібі – це не жінка з дитиною, це…

Баба – слово-афікс у турків та середньоазіатських тюрків, що етимологічно означає – «батько». В середній Азії набуло значення: «дідусь», «навчений досвідом чоловік».
Слово вживається після чоловічого власного імені при шанобливому звертанні до старшої людини: Мухтар-баба…
Бібі - слово-афікс східнотюркського походження, що означає «бабуся», «статечна мудра жінка», «добродійка», «леді».
Вживається після власних жіночих імен на підкреслення особливої поваги - Чінар-бібі..

Пуста – угорські степи

У перекладі з угорської слово «пуста» означає степ і походить від слов'янського «пустка». Колись ці краї справді були безлюдними, лише вітер шелестів у шовковій траві, неквапно ходили череди великої сірої худоби та отари овець «рацка», а у спекотні дні у повітрі бриніли міражі.

Цей рівнинний край, що межує з Україною та Румунією, має чимало природних цінностей - Хортобадьський національний парк, багатий водний світ «світлої» ріки Тиси та озера Тиси, а також приємний клімат та найбільшу кількість сонячних днів на рік. У тутешніх селах зберігаються рідкісні пам’ятки народної архітектури та живуть давні традиції. До того ж, самі угорці кажуть, що славетну угорську гостинність можна найкраще відчути саме у цих місцях.

Кіпу – це не є купа, це письмо, поширене в стародавніх інків

Кожен народ іде своїм шляхом до створення писемності.
Первісні люди, щоб запам’ятати місце перебування, напрям руху мисливців, сигналізувати про наявність якихось предметів або істот, використовували зламані гілки дерев, укладені в певному порядку стріли, камінці тощо. Це були перші спроби людини передати повідомлення за допомогою мнемонічних знаків. Чи можна їх вважати письмом? Часто самі речі не означали нічого, а використовувались як умовні знаки.
Таким було письмо кіпу, поширене в стародавніх інків, — вузликове письмо: на паличку нав’язувалися різноколірні шнурки з вузликами.

<< попередня 1 2 3 наступна >>

Будь ласка, надсилайте ваші побажання за адресою office@perekladburo.com.ua