Юридичний переклад

Офіційно-діловий стиль представлений декількома підстилями:

  • власне законодавчий (юридичний), до якого належать укази, Закони, кодекси;
  • канцелярсько-діловий, у сфері обслуговування якого документи повсякденного ділового життя: заява, довідка, доручення, наказ, розпорядження, акт тощо.
    • Юридичний – використовується у юриспруденції (судочинство, дізнання, розслідування, арбітраж). Цей підстиль обслуговує й регламентує правові та конфліктні відносини між:
    • державою та підприємствами й організаціями всіх форм власності;
    • підприємствами, організаціями та установами;
    • державою та приватними особами;
    • підприємствами, організаціями та установами всіх форм власності та приватними особами;
    • приватними особами.
  • Реалізується в актах, позовних заявах, протоколах, постановах, запитах, повідомленнях тощо.

Мовні засоби юридичного тексту відбирають, щоб повністю уникнути двозначності. До цього повинен прагнути і перекладач юридичних текстів.

  • Стиль юридичних текстів вирізняє високий ступінь клішування. Недарма майже в усіх офіційних організаціях є шаблони основних документів (договорів, контрактів, довідок, свідоцтв тощо), спеціально видаються збірники зразків шаблонних документів. Тому перекладач, можна сказати, не перекладає, а просто складає з нових даних документи за старим зразком.
  • У офіційно-діловому стилі є значна кількість термінів, що зближує цей стиль з науковим. Терміни трапляються такі, які відомі лише юристам, і такі, що зрозумілі широкому загалові. Щодо юридичних термінів, то тут чимало інтернаціональної лексики (апеляція, касація, комюніке, аташе та ін..). Серед такого типу лексичних одиниць багато й так званих «оманливих друзів перекладача» - лексем, формально схожих (зовнішньо), однак відмінних повністю або частково за значенням (функціонально).
  • Перекладач повинен пам’ятати, що основною рисою мови ділової документації є точний й чіткий виклад матеріалу при майже повній відсутності емоційних елементів. У тексті перекладу залишаються в оригінальному написанні:
    • скорочені найменування марок виробів і пристроїв;
    • назви іноземних друкованих видань.

У тексті перекладу транскрибуються:

  • іншомовні прізвища, власні імена і назви з урахуванням традиційного написання відомих прізвищ;
  • найменування іноземних фірм, акціонерних товариств, концернів, монополій, промислових об’єднань;
  • фірмові назви машин, пристроїв, хімічних речовин, виробів, матеріалів.

У тексті перекладу замінюються еквівалентами:

  • науково-технічні терміни;
  • географічні назви.

Крім знання термінології юридичних текстів та вміння в разі потреби користуватися довідковою літературою, професійний перекладач повинен бути добре обізнаним з нормами й стандартами ділового мовлення в обох мовах. Це – першочергова вимога до перекладача офіційно-ділової документації.

Будь ласка, надсилайте ваші побажання за адрессою office@perekladburo.com.ua